Запитання «ТК»: - Прокоментуйте, будь ласка, призначення до президентської «четвірки» Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення. Наскільки, на ваш погляд, в цих призначеннях було враховано громадську думку? Якщо ви вважаєте, що було врахован

Телекритика

05.04.05

Сергій Васильєв : - Ніхто ніякої громадської думки не враховує, просто призначають людей, які повинні відстоювати інтереси політиків вищого щабля.

Відповідають: Борис Скуратівський, Микола Княжицький, Вахтанг Кіпіані, Сергій Васильєв, Володимир Фесенко, Андрій Омельченко, Данило Яневський (опитування триває).

Як вчора повідомляла «ТК», Президент Віктор Ющенко підписав Указ щодо призначень – за своєю квотою – у Нацраду з питань телебачення та радіомовлення України. Членами Нацради стали: Владислав Лясовський, голова правління 5 каналу, Юрій Сторожук, медіа-консультант, керівник радіопроекту «НАРТ- чесна хвиля», Игор Курус, керівник оргвідділу апарату Нацради, Андрій Мирошниченко, фонд «3000». «ТК» звернулася до експертів з пропозицією прокоментувати ці призначення. Ми публікуємо всі коментарі тільки зі стилістичним редагуванням, залишаючи всі доволі суб’єктивні оцінки без коментарів.

Борис Скуратівський, редактор сайту „Світ Радіо”:

- Важко коментувати призначення нової людини на якусь посаду до того часу, як вона себе встигне проявити. Щодо врахування громадської думки, скажу наступне. Коли ми голосуємо за того чи іншого кандидата на посаду Президента – це означає, що ми підтримуємо обраний ним та його командою курс. І самі вибори є, певною мірою, аналізом громадської думки. Таким чином, цілком природнім є призначення до складу “президентської четвірки” людей, яких так чи інакше можна пов’язувати з командою Президента. Так само, як цілком природнім є наявність представників різних політичних сил у “парламентській четвірці”. Звичайно, хотілося б, щоб надалі нова Нацрада керувалася у своїй роботі не вузькопартійними інтересами, а виключно нормами законодавства. І це, на мою думку, є більш важливим. Тому й кажу – поживемо-побачимо.

Микола Княжицький, генеральний директор компанії „Медіа Дім”:

- По-перше, після останніх змін до Закону “Про Національну Раду України з питань телебачення та радіомовлення” цей орган перетворився на безсенсовну, керовану та залежну організацію. Адже Закон дозволив безпричинне звільнення членів Нацради Президентом або Парламентом. Кожен член Нацради тепер перш, ніж проголосувати, повинен замислюватись над тим, наскільки його голосування сподобається Президенту або законодавцям. У такій ситуації діяльність Нацради, яка покликана бути незалежним позавідомчим органом, губить сенс і перетворює її на рядове міністерство з вісьмома міністрами. З метою економії коштів я пропонував би призначати одного Голову Нацради, який би і вирішував усі питання діяльності телерадіопростору.

Як оцінити президентські кандидатури? Усі вони інтелігентні молоді люди, кожен з яких тим чи іншим чином брав участь у виборчій кампанії Ющенка, або співпрацював з кимось із його оточення. Андрій Мірошниченко очолював Фонд Ющенка, Лясовський – співробітник Порошенка, Юрій Сторожук близький до Зінченка і до свого брата Ігоря Сторожука, який є прес-секретарем Литвина. Ігор Курус завжди підтримував тісні стосунки з офісом партії “Реформи і порядок” і безпосередньо з Ігорем Гринівим. З політичної точки зору Президент поступив правильно, призначивши абсолютно лояльних до нього людей. Але слід пам’ятати, що Національна Рада регулює стосунки між телерадіоорганізаціями не лише у Києві, а по всій країні. Всі, кого призначив Президент, представляють лише Київ та Галичину і одну політичну силу. У Нацраді зовсім не представлені інтереси глядачів Донецька, Харкова, Одеси – а це одні з найбільших культурних та громадських центрів України. У Нацраді, окрім комуніста Віктора Понеділка, фактично не залишилося представників опозиції. Як би не ставилася до них сьогоднішня влада, з точки зору верховенства демократії люди, близькі до СДПУ(о) чи Партії регіонів, повинні були б мати хоча б якесь представництво у Національній Раді. Адже навіть за часів, коли есдеки були при владі, люди, близькі до «Нашої України», завжди таке представництво в цьому органі зберігали. Дивним також видається те, що союзники Віктора Ющенка Олександр Мороз та Юлія Тимошенко теж залишились без представників у цьому органі.

Чи враховувалася громадська думка під час призначень? На жаль, ні. А сталося так через те, що представники «Нашої України» уже давно ставляться до Нацради як до політичного керованого органу. Якби Нацраду вони бачили незалежною, то тоді б змушені були звернутися до громадських організацій і делегувати в Нацраду людей, що мають незалежну точку зору і керуються інтересами суспільства, а не партій. У політизованій та керованій Нацраді такі люди лише створюватимуть зайві проблеми.

Вахтанг Кіпіані, редактор та ведучий програми"Подвійний доказ", «1+1»:

- Склад президентської "четвірки", м’яко кажучи, неадекватний очікуванням. Один - геть невідомий, другий - за моєю інформацією, не дуже чистий на руку (менеджери регіональних телестанцій мене зрозуміють), а ще не надто вдалий телеменеджер і "людина чиновника Н.". Не бачу підстав для коментування. Побачимо їхні реальні справи.

Cергій Васильєв, екс-керівник Головного управління інформаційної політики АП України, ТРК «Альтернатива»:

- Взагалі, як на мене, то громадська думка під час призначення на ці посади не враховується взагалі. Всі вони робляться виключно з політичних критеріїв оцінки тієї чи іншої людини. Я не знаю практики, коли кандидатури на посаду члена Національної ради обговорюються і в якій формі воно має проходити. Я такого не чув за увесь час, скільки я працюю в журналістиці. Мені здається, що питання просто сформульовано не дуже коректно. Воно одразу закладає в собі негативну відповідь: не врахована громадська думка. Якби було застосоване обговорення щось на кшталт , як на Євробаченні, тоді можна було б говорити про якусь громадську думку. А так (беруться до уваги) виключно політичні інтереси за принципом особистої відданості чи людини з команди.

Якщо зважати на функції, які зараз виконуватиме Національна рада, то основна функція – дотримання чинного законодавства у сфері електронних ЗМІ і друга функція – це якась регулятивна. Що мається на увазі - важко сказати, можливо, це потім розшифрують. Але якщо зважати на першу функцію, основну, то, за логікою, її повинні виконувати люди, які є фахівцями в юриспруденції, адвокати, які спеціалізуються в питаннях застосування чинного законодавства в сфері ЗМІ, порушення чинного законодавства і так далі. Тобто, люди, які знають досконало процесуальні моменти, пов’язані із практикою порушення телерадіоорганізаціями у сфері чинного законодавства у сфері електронних ЗМІ.

А тому ми бачимо тих, хто є представниками потрібних людей, перед якими хтось має якісь зобов’язання. Брат Ігоря Сторожука - очевидно, класний хороший хлопець, який займався телевізійним бізнесом, можливо. Але я не чув про такого фахівця, юриста, скажімо, на прізвище Сторожук.

Стосовно Лясовського взагалі питань немає. Хіба міг Петро Порошенко залишитись без своєї людини в Національній раді? Є ж, напевно, деякі питання, які потрібно вирішувати 5 каналу для розвитку своєї мережі. Це не звинувачення нікого, це просто констатація реальної ситуації. Все треба називати своїми іменами і нічого не вигадувати. Ніхто ніякої громадської думки не враховує, просто призначають людей, які повинні відстоювати інтереси політиків вищого щабля.

Володимир Фесенко, політолог:

- Что касается учета общественного мнения, то с точки зрения представленных в этой четверке кандидатур известных журналистов и представителей общественных организаций - они учтены. С другой стороны, в списке присутствуют фигуры с известными фамилиями и ничем другим неизвестные. Я рассматриваю это как сугубо политическое решение. Похоже, начинается борьба за частоты - один из важнейших политических рисунков предстоящей парламентской компании. По сути, Президент посылает в Нацраду своих комиссаров. Но наличие там Куруса и Сторожука говорит о том, что решение по президентской квоте имеет компромиссную природу. Потому что Сторожук точно представляет Литвина. Видимо, интересна и тема назначения Куруса. Потому, речь идет о том, что в Нацраде будут представлены интересы как Президента, так и спикера. И это лишь подтверждает версию, что складывается политическая платформа под Ющенко и Литвина.

Андрій Омельченко, перший заступник генерального директора ТРК „Ера”:

- Я трошки не розумію суть питання. Справа в тому, що Національна рада – це професійний орган, тобто орган, який складається з професіоналів, який вирішує професійні питання. Тому, безперечно, якщо в цей склад Нацради прийшли професіонали, то це можна тільки вітати. Що мається на увазі під поняттям „громадська думка в формуванні Нацради?” Це орган, який не обирається прямим голосуванням. Я думаю, що мусить бути якийсь орган громадського контролю, крім Нацради. Але з огляду на ті функції, які виконує Нацрада, підхід до її формування має бути саме таким і складатися вона має виключно з професіоналів телебачення і радіомовлення. Проте, чесно кажучи, в черговий раз ми отримали кулуарне рішення, без обговорення кандидатур. Щодо цього, то було б не погано, якщо була б певна відкритість у процедурі висування і затвердження цих кандидатур. Стосовно ж самих представників президентської “четвірки”, то у мене ніяких зауважень немає.

Данило Яневський, журналіст:

- Сумління моє вважає недоречним висловлюватися з приводу будь-яких кадрових призначень Президента. Він реалізує своє конституційне право. Це все, що я думаю з приводу цих та інших призначень.