Проведення в Києві матчів Євро-2012 під загрозою

Ірина Перешило, Radiosvoboda.ua

19.09.07

– Національний спорткомплекс “Олімпійський” у столиці України не зможе приймати футбольні матчі “Євро 2012”, - заявив голова УЕФА Мішель Платіні у листі голові Федерації футболу України Григорія Суркіса. Причиною для такої заяви стали висновки експертів УЕФА та ФІФА, котрі проводили інспекцію головного столичного стадіону і резюмували, що “часткове блокування виходів зі стадіону та евакуаційних запасних шляхів значно підвищують загрозу безпеці вболівальників, а це унеможливлює проведення у Києві фінального матчу чемпіонату Європи”.

Головну перешкоду для руху людей навколо спортивної арени становить будівництво торгівельно-розважального центру. Воно відбувається просто перед стадіоном. І не припиняється. Всупереч Указу Президента України і постановам уряду стосовно демонтажу цього об’єкта. З огляду на ігнорування будівельниками розпоряджень найвищих у країні інстанцій – всі інші організації, причетні до проведення Євро-2012- зайняли позицію вичікування. Сергій Васильєв, керівник управління інформаційної політики Федерації футболу України, заявляє, що його відомство буде лише спостерігати за розвитком подій.

«Федерація звернулася до всіх, хто прийняв відповідні рішення. Зараз ті, хто повинен ці рішення виконати, просто повинні виконати укази Президента, КМ та міськадміністрації. Більше ні до кого звертатися не будемо. Федерація просто буде спостерігати, як виконуватимуться указ Президента і постанови уряду».

Міністерство у справах сім’ї, молоді і спорту, котрому безпосередньо підпорядкований Національний спортивний комплекс Олімпійський, і яке повинно контролювати виконання указу Президента та постанов уряду, устами міністра Віктора Коржа заявляє наступне:

«Є висновок УЕФА, але самих висновків я не бачив. На підставі чого вони таке рішення прийняли, я остаточно не знаю. Є остаточне рішення і воно співпадає з політичними рішеннями керівників нашої держави. тобто для мене це рішення було прогнозовано. Я був би Платіні вдячний, якби він написав лист міністерству, а не Федерації. Зараз ми працюємо над реконструкцією стадіону. Ми розуміємо, що його треба реконструювати – це моя зона відповідальність».

Ще одна інстанція – Київрада, котра має забезпечувати вирішення проблеми через надання будівельній фірмі альтернативної земельної ділянки в іншому місці. Що робить міська влада для цього я поцікавилася у депутата Київради Івана Салія:

«Інвестор має бути чемним і не втравлювати владу в такі оборудки. Відомо одне, що треба прибрати це. Я лише зрозумів, що керівництво Київради щось на цьому хоче заробити. Одні заробляли на тому, що давали дозволи, інші тепер кричать, що треба створити комісію. Давно відомо, якщо хочеш завалити якусь справу - роби комісію».

А тим часом власники конфліктного об’єкту козиряють рішеннями суду на свою користь, заявляють, що заклики про необхідність ліквідувати будівництво переслідують популістську мету і попереджають про позови на десятки мільйонів доларів, які місто сплачуватиме з власного бюджету. Бо дозволи на забудову площі перед стадіоном – всупереч давно існуючим нормам забудови біля великих спортивних арен - давали всі без винятку міські управління.